Сидір Білий – козацький флотоводець.

    Ми знаємо командувача Чорноморського флоту, часів утвердження Російської імперії на Чорному морі, Федора Ушакова і зовсім не знаємо про українців, які брали активну участь у боротьбі проти турецького панування на Чорному морі.

    1774 рік. За Кючук-Кайнарджийським мирним договором між Росією і Туреччиною, Кримське ханство отримує незалежність від турків. 1782р. Росія, придушивши повстання татар проти царського ставленика хана Шагін-Ґерая, окупувала Крим і 1783р. згідно царського маніфесту Кримське ханство приєднується до Російської імперії. Після приєднання Криму розпочалася розбудова російського чорноморського флоту. 1 травня 1783р. з Херсону до Севастопольської бухти кошовий отаман Війська вірних козаків полковник Сидір Білий привів ескадру з 16 новозбудованих кораблів. На той час не було людини, яка б краще отамана знала район плавання. Новозбудовані кораблі склали ескадру “великого моря” під командуванням контр-адмірала Марка Войновича. У цій ескадрі  лінійним кораблем “Святий Павло” командував Федір Ушаков. Російсько-турецька війна 1787-1791рр. застала російську чорноморську ескадру адмірала Войновича не в кращому стані. Напередодні початку бойових дій вона значно постраждала від шторму, більшість кораблів були виведені з ладу, частина потонула. Боєздатною залишалася Лиманська (Дніпровська) флотилія меньших веслувальних суден, авангардом якої командував той же Сидір Білий. Турецькі адмірали володіли ситуацією на морі, тож основний тягар початку війни на Чорному морі випав на долю Лиманської веслувальної флотилії. 7 червня 1788р. турецький адмірал Гасан-паша привів під Очаків проти Лиманської козачої флотилії 57 бойових кораблів: лінійних, фрегатів і меньших. Сидір Білий вийшов у лиман назустріч противнику і спалахнув бій. Підсумок цієї битви привів у своїй реляції фельдмаршалу Г.Потьомкіну генерал-аншеф О.Суворов: “Ура! Светлейший князь. У нас шебека 18-пуш., корабль – 60-пуш., не палит, окружен. Адмиральский корабль – 70 пуш. cпустил свой флаг. Наши на нем”. В цьому бою турецький флот втратив три лінійні кораблі і відступив. Та 17 червня розгорілася в Дніпровському лимані нова битва між турецьким флотом та Дніпровським веслувальним флотом. Про підсумки цієї перемоги генерал-фельдмаршал князь Г.Потьомкін звітував до столиці: “Флот капітан-паші веслувальною флотилією розгромлений, 6 лінійних кораблів спалено та 2 піддалися..., 30 суден розбиті... Між кораблями знищені капітан-пашинський та віце-адміральський, у полон взято людей з 3000, побито не менше... Ця перемога здобута малими, новозбудованими за небувалим калібром, веслувальними суднами... Цими суднами переважно управляли запорожці...” У цій битві Сидір Білий отримав важке поранення, від якого помер. Похований біля фортеці Кінбурн.  Ці перемоги в районі лиману, дали можливість поправити стан чорноморської ескадри “великого моря”. У 1790р. командувачем Чорноморської ескадри стає Федір Ушаков. Ушаков, який досконало вивчив тактику бою козацького веслувального флоту проти флоту турецького, зумів успішно перенести козацьку тактику на тактику і дії флоту “великого моря”, ставши “новатором у тактиці вітрильного флоту”.

    Ось така правда про роль українців у російському завоюванні Чорного моря, яка і сьогодні росіянами старанно замовчується.

              Скорочено: М.Мамчак. “ Федір Ушаков і Сидір Білий.” Газета “ Кримська світлиця” №43 від 25 жовтня 2013р.