Показ дописів із міткою Варфоломій Григорович Шевченко. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Варфоломій Григорович Шевченко. Показати всі дописи

середа, 26 червня 2013 р.

Брат Шевченка

Троюрідний брат Тараса – Варфоломій.

Чоловік письменний і тямущий”.
Пантелеймон Куліш.

    Варфоломій Григорович Шевченко – троюрідний брат і свояк (поетів брат Йосип одружився з Мотрею – сестрою Варфоломія) відіграв значну роль у житті, а також після смерті Тараса Григоровича Шевченка.
    Народився Варфоломій в селі Кирилівка Звенигородського повіту (сьогодні с. Шевченкове) 11червня 1821р. Викупившись з кріпацтва, він у 1857р. з родиною оселився в Корсуні та став працювати управителем у князя Павла Лопухіна. Саме Варфоломію Григоровичу ми маємо завдячувати за спомини про дитячі роки Тараса та його перші спроби малювання. Він писав листи до поета від його брата Микити. Особливо заприязнив Тарас Григорович з Варфоломієм Григоровичем після повернення з заслання, коли в 1859р. приїхав у Корсунь. Він вільно себе почував у родині брата, був доглянутим і не змовкав розмовляючи з дружиною Варфоломія – Олександрою Антонівною, яку називав своєю сестрою”, а також спілкуючися з дітьми. Особливо любив Йосипа. Тарас Григорович довіряв братові сердечні справи: він мав намір одружитися і шукав собі наречену. Як згадував Варфоломій – дівчину українку, просту, не з панського роду, сироту і наймичку”. Тарас закохався у Варфоломієву прислужницю Харитину Довгополенко (1841р.н.) і просив брата висватати її за нього: дівчина відмовилася вийти заміж “за такого старого і лисого”. Допомагав поетові викупити родичів з кріпацтва. Безпосередньо Варфоломій турбувався про купівлю землі і хати для поета – вибирали разом в багатьох селах поблизу Дніпра. Зіткнувшись з небажанням місцевих поміщиків продати Тарасові землю, Варфоломій вирішив придбати ділянку на Чернечій горі, яка належала м.Каневу. Свого останнього листа в Україну Тарас Шевченко пише 28 січня 1861р. саме до Варфоломія: “Прощавай! Утомився! Неначе копу жита за одним заходом змолотив”.
    Варфоломій брав діяльну участь у перепохованні поета. Після тривалого вибору місця перезахоронення, показав те місце, яке так сподобалось Тарасу Григоровичу на Чернечій горі, за чотири кілометри від Канева. Понад 30 років – до останніх своїх днів – Варфоломій Шевченко клопотався про збереження й упорядкування Тарасової могили. Було це не просто, оскільки поміщики і влада, дізнавшись, хто є хто, намагалися швидше спекатися поетового брата. В його хаті збиралися друзі Т.Г.Шевченка – Г.Честахівський, О.Лазаревський, М.Чалий, М.Максимович, А.Красовський та інші. Він листувався з шанувальниками поета – В.Гнилосировим , П.Житецьким та іншими. Допомагав Є.Моссаківському і М.Чалому збирати матеріали до біографії поета. Займався розповсюдженням Кобзаря” (позацензурного, 1860р.) і Букваря южнорусского”. Його підозрювали у звязках з польськими повстанцями 1863р. За ним постійно стежили поліція та жандармерія. Все це заставляло його часто змінювати місце проживання родини і міняти роботу. У червні 1883р. Варфоломій Шевченко подав до Канівської міської управи прохання про впорядкування могили, так як деревяний хрест підгнив і звалився. Довго тривала тяганина, поки на одному з київських заводів замовили металеву огорожу та чавунний хрест. Несподівано, коли замовлення вже було готове, генерал-губернатор наказав накласти арешт на хрест, бо на ньому табличка зі словами поета:
                                       Свою Україну любіть;
                                       Любіть її во время люте,
                                       В останню, тяжкую минуту  
                                       За неї Господа моліть.
Врешті-решт замовники вимушені були зняти табличку з хреста і в липні 1884р. на могилі було встановлено чавунний хрест. Тоді ж Варфоломій збудував хату для сторожа і як власник платив податок за землю, на якій була Шевченкова могила – 2 карбованці сріблом щороку. Незадовго перед смертю, він за 100 крб. сріблом викупив орендований шматок землі під Шевченковою могилою й подарував його місту Каневу. Разом з землею Варфоломій подарував місту ще й 3000 крб. сріблом, які вклав до державного банку, заповівши, щоб проценти з тієї суми міська влада використовувала на утримання могили. Але межа турбот місцевої влади обмежувалася лише наглядом за відвідувачами Тарасової гори.
    Про щирість і добропорядність Варфоломія Шевченка переконливо свідчить і такий факт: 1876р. в Корсунь приїхав тяжко хворий Іван Сошенко, Варфоломій посилає доньку Ганну доглядати художника, а коли Сошенко помирає – хоронить Івана Максимовича за свій кошт на старому міському кладовищі, а потім встановлює на могилі гранітний надгробок.
    Помер Варфоломій Шевченко у день свого народження 11 червня 1892р. в селі Буряківці Радомишльського повіту (сьогодні – Борщівський район Тернопільської області), де доживав віку в своєї доньки. Жодне з українських видань ані словом не озвалось на його смерть. Могила втрачена ...

                                       Скорочено. В.Жадько. Троюрідний брат Тараса – Варфоломій.

                                       Кримська світлиця. №11 від 15. 03. 2013р.