Дещо невияснене про походження Тараса Шевченка.
Вагомий внесок у вивчення
родоводу Тараса Шевченка зробив Олександр Кониський, який упродовж десяти років
старанно збирав матеріали для дослідження “Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя”.
Як зазначає О.Кониський, села
Моринці та Керелівка-Кирилівка (є версія, що назва села походить від Керелів
ліс) відомі ще з
XVII ст., як
села посполитої (народної) людності, що входили до складу маєтностей
величезного Віленського ключа хорунжини* коронної княгині Яблонської. 1730р. в
Моринцях було 30 дворів посполитих, а в Керелівці в 1841р. – 130 хат з
населенням близько 900 осіб. В обох селах у першій половині XVIII ст.. були церкви
греко-католицького обряду, обидві – святого Івана Богослова. За Катерини II, ці маєтності перейшли до князя
Потьомкіна, а пізніше до царського сановника Василя Васильовича Енгельгарда.
Загальновідомі Шевченкові: дід –
Іван Андрійович Грушівський (1761-1849р.); батько – Григорій Іванович Шевченко
(Грушівський) (1781-1825р.); мати – Катерина Якимівна Бойко (1783-1823р.).
О.Кониський вивчаючи родовід Шевченка зіткнувся з нестачею церковних метрик в
керелівській церкві до 1806р. Справа в тому, що після другого поділу Польщі,
коли Київщина була приєднана до Росії, в 1795р. вийшов царський указ про
ліквідацію греко-католицької церкви і тоді було понищено багато архівних
церковних документів. Деякі документи йому вдалося відшукати: це просьба
керелівців до переяславського єпископа Гервасія і серед підписантів були
Грицько Грушівський та Захарій і Євстрат Шевченки; повідомлення в “Исповедной записи” від 1806р.: “Іван Шевченко 64 літ; жінка його Марта; діти Омелян,
Савва, Павло, Григорій; доньки: Домнікія, Олена, Домнікія”. По книгах 1814р. родина
Григорія – жінка Катерина і донька Катерина вже пишуться під прізвищем
Шевченко-Грушівські. Пізніше, як зауважує Кониський, з 20-х років XIX ст.. в метричних церковних книгах
зникає прізвище Грушівський. Очевидно це було пов’язано з політичною лінією імперії на усунення всяких
реальних і уявних польських впливів в Україні. Тому він не знайшов жодних
належних документів, які б проливали світло на генеалогічні корені Грушівських.
Рід Т.Шевченка міг мати різне походження. Правдоподібно, що поет був не
простого кріпацького роду. Мабуть і своїх пращурів мав на увазі Т.Шевченко, коли
писав: “І скрізь на славній
Україні // Людей у ярма запрягли // Пани лукаві // Гинуть, гинуть // У ярмах лицарські сини”.
·
Хорунжий у давній Польщі й Великому князівстві
Литовському урядовець, який носив коругву; також земський урядовець.
Н. Горбач. Життя та творчість
Тараса Шевченка.
