Показ дописів із міткою Володимир Кирилович Винниченко. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Володимир Кирилович Винниченко. Показати всі дописи

пʼятниця, 14 лютого 2014 р.

Володимир Кирилович Винниченко

   Володимир Винниченко - Голова першого уряду України.

    Володимир Винниченко один з найпопулярнійших політичних і громадських діячів, талановитий письменник, що присвятив найкращі роки свого життя боротьбі за національне відродження українського народу.
    Володимир Кирилович Винниченко народився 26 липня 1880р. у селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Кіровоградська обл.) в родині чабана. Навчався в Єлисаветградській гімназії, а після складання екстерном іспитів поступив на юридичний факультет Київського університету. Тут він прилучається до участі в русі за визволення українського народу з-під національного гніту російського царизму, вступає до Революційної української партії (РУП), яка з 1905р. стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). За революційну діяльність в 1903р. заарештований, виключений з університету і ув’язнений у Лук’янівській в’язниці Києва. Згодом йому вдається втекти, але незабаром новий арешт і знову втеча. Ризикуючи життям, неодноразово переходить кордон, беручи участь у переправці з-за кордону революційної літератури в Росію. Після чергового арешту і увязнення із загрозою довічної каторги, Винниченку вкотре вдається вирватися з рук царської охранки і, більше не спокушуючи долі, еміґрувати за кордон. Але на початку першої світової війни Володимир Кирилович повертається до Росії і до 1917р. живе під чужим імям переважно в Москві, займаючись літературною діяльністю.
    З 1902р. після опублікування в "Киевской старине"  оповідання "Краса і сила" стає відомим і як письменник. Його творами захоплюються І.Франко, М. Коцюбинський, М.Горький та інші відомі діячі культури того часу.
    Після Лютневої революції, в часи формування перших українських державних інституцій, Винниченка обирають заступником голови Центральної ради, а з червня Володимир Кирилович очолює Ґенеральний секретаріат. В.К. Винниченко - автор майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. У них чітко простежується еволюція його поглядів від "культурно-національної автономії" у складі Російської федеративної республіки до відродження самостійної української національної державності. За політичною орієнтацією Володимир Кирилович був близьким до більшовиків, але в своїх поглядах надавав велику вагу національному фактору. Наприкінці 1919р. Винниченко виходить з УСДРП і організовує у Відні закордонну групу українських комуністів. Але туга за Україною, змушує його шукати шляхів повернення на батьківщину. Він листовно звертається до уряду УСРР і наприкінці травня 1920р. разом з дружиною прибуває до Москви, де одержує пропозицію зайняти пост заступника голови Раднаркому УСРР з портфелем наркома освіти. Однак, ознайомившись з економічним і політичним становищем країни, державними відносинами між Україною та Росією, він вирішує вернутися в еміґрацію. Повернувшися до Відня, Винниченко виступає з критикою національної та соціальної політики РКП(б) та Радянського уряду. В еміґрації він уважно стежить за подіями в СРСР, займається літературною творчістю. Останні 25 років він провів у Франції. Під час фашистської окупації Франції його було кинуто до концтабору за відмову у співпраці з нацистами.

    Помер Володимир Кирилович Винниченко 6 березня 1951р. у містечку Мужен поблизу Канн у Франції.