Різдво

Дещо про Різдво.

    За сім з половиною кілометрів на південь від Єрусалима є маленьке містечко Вифлеєм (Бейт-Лехем – “дім хліба” з єврейської), оточене густими садами та нивами. Маленьке, нічим непримітне містечко хліборобів та дрібних ремісників, і зникнути б йому безслідно зі сторінок історії, якби не подія, що відбулась тут дві тисячі років тому.

    Саме тут, у Вифлеємі, Діва Марія "породила свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них". (Лука, 2,7). Чоловік Марії _ Йосиф назвав хлопчика Ієшуа (грецька форма імені Ісус), що давньоєврейською означало "Спаситель". Богонемовля ще тихо спало собі на сіні в яслах убогого вертепу - печери для утримання худоби, а весь навколишній світ уже змінився. Ангел зійшов на поля вифлеємські, і зачудовані пастухи поспішали привітати дитятко Боже, бо почули: "Сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, який є Христос Господь" (Лука 2,12). Світ змінився, бо просвітліли серця людські, і була в цю мить радість на небі, "і на землі мир, у людях добра воля!" (Лука 2,14). Нова яскрава зірка з'явилась на небі й повела трьох мудреців зі Сходу до Ісуса.

    Так сповіщає про народження Ісуса Біблія. Із найдавнійших часів у пам'ять про цю подію святкує весь христіянський світ Різдво Христове (25 грудня - католики, 7 січня - православні).

    Різдво, зимові свята на Україні - то був колись особливий, неповторний час, найбільш очікувана пора року. Вечір напередодні Різдва - "Свят-вечір", "Вілія", "кутя" був магічним часом творення іншого, вимріяного буття. Звичні та буденні предмети, речі набували чарівної сили, а господар ставав домашнім жерцем. А панувала у Свят-вечір кутя – головна обрядова страва – каша з цілого збіжжя. Поклавши в рукавицю гроші (щоб водилися) несе кутю на покуть господиня, а діти завзято мекають, квокчуть, іржуть – щоб уся живність плодилась, щоб курчата водились. І перша ложка куті була для бджіл – кидали її до стелі, щоб рої велися.  Друга - для самого морозу, щоб, отак задобрений, він не чинив збитків, не  морозив посівів. На святковому столі дванадцять страв і геть усі пісні. Риба-просіл, пісний борщ, вареники, гречаники й пироги, пироги з капустою, грибами, квасолею, сливами, яблуками… Зійшла вечірня зоря, й можна сідати вечерять; починали з куті. На коротку мить свята кутя з'єднувала увесь світ: людину та стихію, чужих і родичів, живих і померлих, людей та тварин. Різдвяна ніч повнилася чудесами: з колодязя можна було напитися вина, потрібно було тільки втрапити до нього в той час; вода з трьох криниць, принесена в роті, віщувала дівчатам про заміжжя. Правда. цієї ночі, як ніколи, гуляє злая сила.

    Наставало Різдво, і все живе славило Христа народженого. І розлягалось од співу село. І лунали коляди - "Нова радість стала", "Бог Предвічний" та інші. А ще на Різдво "ходили з вертепом". Звичай цей виник під впливом католицьких релігійних містерій. Вертеп-дерев'яна скринька з фіґурками біблійних персонажів з дозволу господаря заносили до хати. Починалась вистава в якій, окрім ангелів, пастухів, Ірода, брали участь щей особи історичні: князі Володимир та Данило Галицький, а також побутові персонажі – Смерть, Дід-міхоноша.

    Різдво… Народилось нове сонце, народився Христос. Наші предки вірили їм обом, і це додавало їм снаги на тяжку щоденну працю.

                                                                                                            Людина і світ.       

СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ.

СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ.

    Найпершими зустрічають новий рік жителі островів архіпелагу Фіджі. Найчастіше святкують на індонезійському острові Балі. Це відбувається тому, що рік на острові триває тільки 210 днів.

    На весняне рівнодення припадав Новий рік у стародавніх вірменів. Згодом початок року перенесли на серпень і лише потім – на 1 січня. У день весняного рівнодення відзначали Новий рік дагестанські лезгини і гірські таджики.

У В’єтнамі Новий рік відзначають двічі: 1 січня і в день, який випадає за місячним календарем, а це відбувається наприкінці січня – на початку лютого, коли підходить час садіння весняного рису. У новорічну ніч рідним, друзям і знайомим дарують розквітлі гілочки персикового дерева з ніжними блідорожевими квітами і маленькі мандаринові деревця з соковитими золотистими плодами.

    Бірманці зустрічають Новий рік у квітні, поливаючи один одного водою. У такий своєрідний спосіб вони приносили подяку природі у зв’язку зі закінченням тропіних злив.

    У середині квітня, після закінчення збирання врожаю рису, відзначала Новий рік основна частина сингалів Шрі Ланки. Свято проходило в декілька етапів: проводжали Старий рік, сумували за померлим божеством. У період між смертю старого божества і народженням нового ніхто не мав права їсти і пити, запалювати вогні, працювати. Можна було брати участь у спільних походах і релігійних співах. Із символічним воскресінням божества починалося святкування новоріччя і Свята Весни. Запалювали домашні вогнища. Члени сім’ї збиралися на першу трапезу. По її закінченні з новорічними привітаннями і подарунками йшли на гостину до родичів, друзів, наносили візити знайомим.

    У середині літа, в день, вирахуваний за місячним календарем, відзначають Новий рік племена чакма, що населяють джунглі на півдні Бангладеш. У цей день, прийнято святкувати сімейні свята, весілля, відбуваються масові народні гуляння. Стовпи, прикрашені гірляндами з яскравих тропічних квітів, слони, що беруть участь в урочистостях, з  такими ж гірляндами, створюють неповторний новорічний настрій.

    У різний час святкують Новий рік жителі Індії. На півдні країни – у березні, на півночі – в квітні, на заході – в жовтні, в штаті Корал – то в липні, то в серпні. І все тому, що тут відзначають чотири ери – Саліваха, Вікрамдиття, Джайна і Будди.

    19-20 липня розпочинався Новий рік у Древньому Єгипті. Ця приємна подія відбувалася в час, коли на широті міста Мемфіс вперше сходив Сиріус – найяскравіша зірка небосхилу.

    До другої половини XVI століття вважалось початком Нового року в Німеччині 25 грудня. Декілька разів мінялась дата зустрічі Нового року у Франції. За велінням короля Карла IX 1564 рік почався з січня. Велика французька революція внесла свої корективи: початком нового року почали вважати 22 вересня 1793 року – день утворення Республіки. У 1809 році в хід подій втрутився Наполеон. Він скасував нововведення  і французи повернулися до старого підрахунку часу.

    Курйозний випадок відбувся у середньовічній Англії. Рішенням парламенту хотіли перенести святкування Нового року з 26 березня на 1 січня 1752 року. “Парламент не має права зробити жінок на багато днів старшими,” – заявила спікеру делеґація обурених англійок.

Діти Марії.  №1, січень 2005р.