Показ дописів із міткою Скиф. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Скиф. Показати всі дописи

вівторок, 21 жовтня 2014 р.

5_Велика Скіфія



  Найдавнішою держа­вою на території України, про яку збереглося багато письмових відомостей є Скіфія.
  Скіфія - царство, яке об'єднувало культурно споріднені племена, що жили на наших землях в середині першого тисячо­ліття до нашої ери.
Про життя скіфів (або ж скитів) нам відомо пе­реважно від грецьких та римських авторів, бо влас­них писемних пам'яток скіфи не залишили. Проте залишили величезні мо­гили - поховання знатних людей, що дають архео­логам багатий матеріал для вивчення: зброю, зна­ряддя, твори мистецтва, зокрема золоті прикраси. Знамениті скіфські баби -великі кам'яні скульпту­ри - увінчували степові кургани подекуди аж до XX століття.
Головними племенами Скіфії вважають царських скіфів, а місцевість, де вони жили - Таврія - на­зивають столичним регіо­ном. Царські скіфи жили напівкочовим звичаєм. Інші племена союзу, що кочували на півночі, нази­вають скіфами-скотарями, а споріднені осілі племена верхнього правобережжя Дніпра - скіфами-орачами.
Найбільше відомостей збереглося про царських скіфів, які називали себе околотами і вели свій ро­довід від трьох синів ца­ря Таргитая, що їм з неба впали золоті плуг, ярмо, сокира і чаша. Ці священ­ні символи зберігалися у скіфських царів як символ влади.
Греки, що жили по су­сідству, вважали, що скі­фи походять від Геракла та півжінки-півзмії, яку він зустрів у Гілеї (теперішній Таврії). Жінка народила йому трьох синів, молод­ший з яких отримав ім'я Скіф. Він виявився най-сильнішим і успадкував батькові реліквії.
Так воно було, чи інак, але скіфські баби часто мають на собі зображення священного символу з цих легенд - чаші-рогу.
Правитель Скіфії - цар - очолював військо, викону­вав роль верховного судді, але влада його не була аб­солютною. Народні збори, які звалися Радою скіфів, розглядали найважливіші державні питання і могли навіть вирішувати долю царів.
  Багата земля дарувала працелюбним скіфам пасо­виська для худоби і добрі врожаї збіжжя, тому вони продавали зерно та інші продукти сільського госпо­дарства сусідам, годуючи не тільки давню Грецію, але й інші народи.
Землі понад Чорним морем активно заселяли також греки - вони буду­вали там свої міста-поліси,


  Феодо­сія, Херсонес (в межах те­перішнього Севастополя). На берегах Керченської протоки виникла навіть ціла грецька держава -Боспорське царство. Крім торгівлі, греки зі скіфами переймали одні у одних ремесла, звичаї, культуру. Не рідкістю були грецько-скіфські шлюби навіть се­ред знатних родів.
  Скіфи були чудовими воїнами, ходили походами до Малої Азії, Палестини, Єгипту, утім мали досить миролюбну вдачу. Коли 514 року до н. е. на чолі 700-тисячного війська на них пішов війною перський цар Дарій І, скіфи просто відійшли у степи. На запи­тання: чому? - вони відпо­віли, що не люблять вою­вати, а проте попередили, щоб перси не чіпали їхніх могил, бо інакше буде ли­хо. Перси не послухали і в результаті були розбиті за допомогою вправної пар­тизанської тактики - скіфи випалювали степ перед завойовниками, щоб по­збавити їхніх коней паші, громили валки із запасами та дрібні загони ворога. Дарій мусив відступити.
У 331 році до н. е. скі­фів намагалося підкорити військо Александра Маке­донського, однак славетні легіонери, що згодом ді­йшли аж до Індії, зазнали поразки від скіфів і надалі мусили оминати скіфські володіння.
Наукова думка та мис­тецтво скіфів залишили великий слід у європей­ській історії. Скіфський філософ Анахарсіс стояв коло витоків грецької фі­лософії та увійшов до «се­ми мудреців стародавньої Греції», а майстерні золоті прикраси, зокрема пекто-ралі, і сьогодні є окрасою мистецьких колекцій.
Українці ж, окрім цього, успадкували від скіфів об­ряд побратимства, який скріпляється символічним обміном частками крові, звичай пити вино, не роз­бавляючи його водою та наполегливе прагнення справедливості, що його відзначали у скіфів грецькі історики.

Матеріали взято з книги "Історія Незалежності України", брати Капранови.