Андрій Мельник народився 12
грудня 1890р. в Якубовій Волі на Дрогобиччині, в
середньо-заможній селянській сім’ї. Батько Атанас Мельник
належав до інтеліґенції села. Він передплачував газети, журнали, був знайомий з
Іваном Франком і його хата була осередком просвітницької діяльності. Спочатку
Андрій навчається в міській школі в Дрогобичі, потім в дрогобицькій гімназії, а
дальше в Стрию. Він був надзвичайно здібним і працьовитим. На формування його світогляду,
крім батька, мав великий вплив провідний галицький політик, довголітній посол
до Віденського парламенту, доктор Євген Олесницький. Після закінчення
стрийської гімназії поступає до Вищої земельної школи у Відні, але вже в 1914р.
перериває навчання, ставши добровольцем Українських Січових Стрільців (УСС).
Гартувався в боях під Маківкою. У вересні 1916р. під час боїв на г. Лисоні під
Потуторами на Бережанщині попадає з цілим легіоном УСС в російський полон і
опиняється в Дубовці під Царіцином. Тут він зустрівся і заприязнився з своїми
майбутніми побратимами Романом Сушком та Євгеном Коновальцем. Коли в 1917р.
захиталася Російська імперія, вони відразу почали виношувати план втечі з
полону і в кінці року з’являються в Києві. Це був дуже складний час для
України. Вони створюють з полонених галичан формування січових стрільців (СС),
які на початку 1918р. ведуть запеклі бої з більшовиками, що намагаються
захопити Київ. Два тижні оборони Києва дозволили українській делегації
підписати мирну угоду в Бресті. Під час Гетьманату СС розформували, але
Коновалець і Мельник залишаються в Києві, перейшовши в підпілля. Вони беруть
активну участь в підтримці Директорії. У січні 1919р. А. Мельник стає шефом
штабу Дієвої Армії УНР. Через деякий час він стає помічником командира корпусу
СС Є.Коновальця. В грудні 1919р. А.Мельник захворів тифом і після видужання
призначається ревізором військових місій УНР з осідком у Празі. Після невдачі
українських визвольних змагань повертається до перерваних студій, навчаючися в
Чехословаччині. В липні 1922р., після завершчення навчання, повертається до
Львова. В цей період в Галичині колишні українські військовики створили
підпільну організацію “Українська військова організація” (УВО), яку очолив
Є.Коновалець. В цьому ж 1922р. польська поліція заарештовує Мельника,
підозрюючи у зв’язках з УВО, але через брак доказів відпускає, встановлюючи за
ним невпинний нагляд. Після від’їзду Коновальця за кордон,
Мельник стає крайовим комендантом УВО. Весною 1924р. А.Мельника разом з
О.Басараб заарештовують і його засуджують на 5 років ув’язнення.
Після виходу з в’язниці, в кінці 1928р., стає адміністратором митрополичих
доменів (лісів) і одночасно бере участь на громадських роботах (голова
молодіжної організації “Орли”, в товаристві українських комбатантів “Молода Громада”). Цього року він одружується
з Софією Федак сестрою дружини Коновальця. Будучи на посаді адміністратора він
підтримує зв’язки з українським підпіллям – ОУН. Після загибелі голови ОУН
Є.Коновальця в 1938р., Мельник виїжджає за кордон і там його обирають головою
Проводу Українських Націоналістів. Складність тогочасного політичного
європейського процесу проявлялася в нуртуваннях у лавах ОУН. Суперечки
викликали стосунки до Німеччини, стосунки Москви з Німеччиною, ситуація в СРСР
та Карпатській Україні. Весною 1940р. стався розкол в рядах ОУН: сформувалося
революційне крило ОУН під проводом С.Бандери, яке відійшло від організації
очолюваної А.Мельником. На початку війни з СРСР німці ізолюють Мельника і його
справу в підпіллі у мельниківському відламі продовжив Олег Ольжич. В 1944р.
Мельника кидають в концтабір Саксенгауз. Після війни Мельник оселяється в
Люксембурзі. Тепер він все своє життя посвячує консолідації закордонного
українського політичного та громадського життя. В 1959р. висунув ідею
українського світового конгресу і союзу українців (ця ідея втілилася в життя в
1967р. виникненням Світового Конгресу Вільних Українців). Він був також ініціатором і головою фундації
вшанування пам’яті Є.Коновальця. Помер полковник Андрій Мельник 1 листопада
1964р. в Люксембурзі де і похований.
Немає коментарів:
Дописати коментар