Коновалець

                                         Євген Коновалець- герой нації.

                                                                      Не “мета осв’ячує засоби”, а обставини-

                                                                      коли нація на грані життя і смерті-

                                                                      диктують засоби.

                                                                                             Я.Дашкевич.

                                                                                    “Був це вождь Богом даний і                            

                                                                                   правдивий, що в добі чорній

                                                                                   і похмурій орлом ширяв під

                                                                                   облаки і надію подолану і

                                                                                   закуту вмів ушикувати в

                                                                                   завзяті когорти до походу і

                                                                                   боротьби”.

                                                                                                        О.Ольжич.

     Від часу трагічних травневих подій 1938р., коли від руки більшовицького агента в Ротердамі загинув провідник ОУН полковник Євген Коновалець, увага до цієї постаті привертала і привертає особливе зацікавлення широкого українського загалу.

     Йому судилося бути свідком і учасником драматичних подій початку XX ст., коли боротьба за українську державність час від часу набирала драматичних   і трагічних форм. Доба УНР, Січові Стрільці, тріумф і трагедія молодої держави,

розчарування та апатія, пошук дороговказів - все це мало колосальний вплив на покоління       Є. Коновальця. І саме Полковник був тою особистістю, яка не просто була суб'єктом історії, а творила цю історію. Він брав активну участь на всіх етапах боротьби за українську державність, починаючи від створення Центральної Ради. У своїй діяльності він ніколи не відходив від принципової засади – необхідності збройної боротьби за повне визволення України. Соціалістичні  орієнтації тодішніх лідерів України (М. Грушевський, В. Винниченко) москвофільство П. Скоропадського як іржа роз'їдали українську політичну еліту. Натомість  Є. Коновалець послідовно і наполегливо протиставляв цьому військову дисципліну і рішучість боронити Україну від усіх окупантів. Саме Коновалець чи не єдиний державник, який у ті часи виразно і чітко зробив наголос на соборницьку ідею. Його знамените - “Шлях до Львова йде через Київ” - не просто крилата фраза, а новий якісний зрив у свідомості нації, яка відчула свою єдність і виявила рішучість цю єдність відстояти.

     Доля визначила Є. Коновальцю місце поруч Симона Петлюри, Головного Отамана армії УНР, теж одного з провідних діячів національного відродження 20-років, від якого він згодом перебрав прапор визвольної боротьби, прапор, який часто називали “петлюрівщиною” вкладаючи в це поняття безкомпромісність і збройну боротьбу за визволення України. Після краху визвольних змагань він створює в 1921р. Українську Військову Організацію. УВО стала тим стрижнем, довкола якого згуртувалися державницькі сили, готові не лише на рівні історичної пам'яті зберегти самостійницьку ідею, але чинно боротися за право нації мати свою державу. Найвищим здобутком праці та боротьби Є. Коновальця було підготування ґрунту і створення в 1929р. Організації Українських Націоналістів. ОУН не була явищем виключно політичним, вона забезпечувала майже всі ділянки суспільного функціонування нації в її  бездержавному періоді: від вироблення новітньої ідеології національного визволення - до збройного опору окупантові в Україні. Заслугою Коновальця є об'єднання довкола ОУН могутнього інтелектуального заряду - поборників ідеї Української Самостійної Держави. Його соратниками були: Микола Сціборський - автор проекту Конституції України; Юліан Висспянський - блискучий філософ; Олег Кандиба-Ольжич - поет, археолог Євген Онацький - політик, дипломат; доктор Ярослав Барановський - голова секретаріату, політик. Цей ряд можна продовжити.

     Підступне вбивство Є. Коновальця 23 травня 1938р. було справжньою трагедією для українського національно-визвольного руху, але Ідея зроджена ним висунула нових Героїв. Карпатська Україна, боротьба ОУН-УПА в роки другої світової війни та після неї наближала час нашої Незалежності і приведе до повного національного воскресіння.

                                          Газета  “ Українське слово”.

                                         

                                          Життя і смерть Євгена Коновальця.